Вихованці гуртка «Фольклорно-етнографічне краєзнавство», що діє на базі Мачухівського НВК, з 19 до 22 червня здійснили краєзнавчу експедицію Мачухівською та Новосанжарською об’єднаними територіальними громадами. Понад 80 км подолали на велосипедах юні етнографи, аби дослідити історію поселень, що виникли ще за козацької доби: с.Мачухи, с.Дмитренки, Старі та нові Санжари.

  Діти спілкувались із старожилами: Скрилем Григорієм Верімійомичем 1927 р.н, Дехтярьовою Любов’ю Митрофанівною 1942 р.н., які ще пам’ятають села зниклі та непозначені на сучасних картах. Провели зустрічі із науковцями, які досліджують  історію рідного краю: Анатолієм Володимировичем Гейком, Юрієм Михайловичем Дмитренком та Юрієм Миколайовичем Коцегубом.

  Також вихованці зустрічались із людьми, які своєю працею творять сучасну історію села, відроджують тваринництво, бджолярство. Протягом всієї експедиції діти збирали рецепти та традиції харчування нашої місцевості, розпитували у старожилів щодо традицій приготування щоденних та святкових страв; цікавилися, що вважалось найбільшим смаколиком та що то за загадкова страва «Щерпак».

  На завершення експедиції, підсумувавши зібрану інформацію, таки приготували за стародавніми рецептами цю страву «Щерпак», яка виявилась досить смачною та поживною. Діти вирішили, що відтепер це буде їхня кулінарна похідна родзинка. 

  Під час експедиції діти почули історії життя людей, які пережили 2 голодомори, колективізацію та створення колгоспів, Другу світову війну. Вихованців вразив той факт, що їхнє дитинство закінчилось у 5 років, і що навчання в місті було найбільшою мрією. Старожили неохоче говорять про деякі моменти, бо вважають: хто багато говорить, може вийти з хати та зникнути назавжди...

  Маршрут пролягав мальовничими місцями, багатими на історичні події, сповненими легенд і переказів. Тепер діти знають, чому одна і та сама річка в межах різних населених пунктів має різні назви: Полузіря – Різничка – Ворона. Під час експедиції спробували реконструювати Купальські обряди за старослов’янською традицією у день літнього сонцестояння (21.06). Бачили місця, де колись стояли оборонні фортеці; проїхались луками, на яких за переказами паслись породисті коні, яких розводили для потреб козацького війська, а пізніше - для потреб радянської армії (за документами); долали зарослі лісові стежки, де ще козаки полювали дичину, та покупались у річках, де були стратегічно важливі переправи.  

  Вихованці побачили місця де колись були великі села, з окремими колгоспами, а сьогодні тут - пустка і декілька напівзруйнованих могилок. Побачили  і проаналізували, як змінилось життя селянина приблизно за останні 100 років, як з приходом цивілізації у вигляді електрики і газу, змінився побут і традиційна культура сільського населення.

Світлана Прохорчук, керівник гуртка